Майстер людських душ

 

11 листопада 1821 року народився Федір Михайлович Достоєвський (1821–1881 рр.) -видатний російський письменник. Його психологічне проникнення у душу людини й аналіз моральних та філософських питань мали вражаючий вплив на інтелектуальне життя 20 століття. Твори письменника містять багато автобіографічних елементів. Багато зображених ним героїв, як і сам автор, страждали на епілепсію.

Найбільш повне уявлення про особистість і світогляд Достоєвського можуть дати його книги і спогади сучасників. Його першою опублікованою роботою був переклад повісті О. де Бальзака «Євгенія Гранде». У 1846 році в «Петербурзькому збірнику» після численних переробок він опублікував свій перший роман «Бідні люди», після якого Бєлінський заявив про «появу незвичайного таланту». У 1861 році з’явився роман «Принижені та ображені», а через п’ять років, щоб покрити численні борги і допомогти родині померлого брата, Достоєвський практично одночасно створив два значних твори: свою візитну картку «Злочин і кара» і роман «Гравець». Найбільшу популярність Ф. М. Достоєвський придбав за останні 10 років життя. Саме в ці роки були написані романи «Підліток», «Біси», «Брати Карамазови». У 1876 році у письменника з’явилося своє власне видання «Щоденник письменника», яке буквально за рік стало неймовірно популярним. Там вперше були надруковані такі твори, як «Хлопчик у Христа на ялинці», «Лагідна», «Сон смішної людини», «Столітня». Досліджуючи «Щоденник письменника» можна побачити, наскільки глибоко Достоєвського цікавить сама людина та її духовність. Він приділяв дуже велику увагу божественному і земному, шляху до відродження, до порятунку людини через пізнання Бога.

Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитись із творчістю «майстра людських душ».