Крути – символ національної честі

До річниці бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, наукова бібліотека підготувала експрес-виставку «Крути – символ національної честі». На виставці представлені книги, періодичні видання та фотоматеріали, які розповідають про події біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам’ятне.

Історична значимість події не підлягає сумніву, але є ще один дієвий фактор, який варто розуміти – деякі учасники боїв під Крутами не набагато старші за сучасних старшокласників. Це не міфічні чи вигадані персонажі, про які пишуть в книжках. Це реальні люди, які зробили те, за що їх пам’ятають й досі.

Українська молодь – студенти та гімназисти прийняли нерівний бій з більшовицькою навалою біля станції Крути та поклали найдорожче на вівтар свободи – власні життя. Бій під Крутами для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Це був бій не за станцію Крути, і навіть не за Київ 1918 року. Це був бій за Україну, за її майбутнє.

Українців під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 осіб. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20-ти з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали. І хоча зараз виникає більше питань, ніж відповідей, незмінним залишається один факт: битва під Крутами – одна з визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.

«Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і вона збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні…»

М. Грушевський

Будем жити, боронити все,

Що зветься краєм.

Як Україні прислужити –

минуле спитаєм.

Встанемо з колін, братове,

З кайданів, з руїни.

Верне воля, встане Мати –

слава Україні!