КОВПАК І ЧЕ ГЕВАРА: ПОЄДНАЄМО СЛАВУ ГЕРОЇВ

18 жовтня в гуртожитку №1 наукова бібліотека провела годину спілкування «Поєднаємо славу героїв» присвячену героям партизанського руху  – Сидору Ковпаку та Ернесто Че Геварі. До заходу був підготовлений перегляд літератури, на якому були представлені публікації та книги, присвячені героям-партизанам.

Ведуча заходу, Петрова Людмила Олексіївна провела паралелі між двома героями-партизанами, які кожен на своїй землі виборювали право на свободу та мирне життя для свого народу.

Сидір Артемович Ковпак – це людина, що стала легендою ще за життя, одне ім’я якого наводило жах на гітлерівців під час Другої Світової війни. Під час німецько-радянської війни Ковпак – командир Путивльського партизанського загону (пізніше – Сумського партизанського з’єднання, ще пізніше – 1-ї Української партизанської дивізії), член ЦК КП(б) України, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу.

Сумське партизанське з’єднання під командуванням Ковпака пройшло з боями понад 10 тисяч кілометрів по тилах німецько-фашистських військ, розгромило гарнізони противника в 39 населених пунктах. Рейди Ковпака зіграли велику роль в розгортанні партизанського руху проти німецьких окупантів.

Ернесто Че Гевара – латиноамериканський революціонер, команданте Кубинської революції 1959 року і кубинський державний діяч. За своє життя Че Гевара, очолюючи партизанські загони, був двічі поранений в боях, але знову повертався до боротьби за свободу.

Ернесто Че Гевару розстріляв сержант болівійської армії Маріо Теран, який витягнув коротку соломинку в суперечці між солдатами за право вбити легендарного команданте. Сержантові було наказано стріляти обережно для того, щоб імітувати загибель Ернесто в бою. Це було зроблено, щоб уникнути звинувачення в тому, що Че страчений без суду і слідства.

Багато жителів Латинської Америки після смерті Че Гевари почали вважати його святим і зверталися до нього «San Ernesto de La Higuera».

Знаменитий у всьому світі двоколірний портрет Че Гевари анфас, став символом романтичного революційного руху.

Захід завершився відомою й дотепер піснею «Команданте назавжди».