120-років від дня народження Сергія Єсеніна

Сергій Олександрович Єсенін (*21 вересня (3 жовтня) 1895, Костянтинове, Рязанської області — †28 грудня 1925, Ленінград) — російський поет.

Писати вірші Сергій почав ще в ранній юності , під час навчання в церковно - учительській школі . Вперше вірші поета були опубліковані вже після його переїзду до Москви , в 1915 році , в журналі для дітей « Маленький світ ».

В 1915р. Єсенін відправився в Петроград , де познайомився з визнаними російськими поетами - Городецьким і Блоком . Тоді ж Сергію вдалося влаштуватися на військову службу , яку він проходив у Царському селі . Поет разом з Миколою Клюєвим навіть виступав перед імператрицею Олександрою Федорівною , читаючи свої твори.

Перша збірка віршів під назвою « Радуниця » вийшла в 1916 році. Назву цієї збірки , перейняту духом російського села можна трактувати по- різному - з одного боку Радуниця - це день поминання покійних , а з іншого - так називали весняні народні пісні . У цілому назва цілком відображає настрій і лірику поета - жалість , потаємний смуток і опис краси навколишньої природи. Ця збірка зробила Єсеніна знаменитим.

Після знайомства з імажиністами , які основним виразним засобом поезії вважали метафору , створення образу , почався новий етап творчості Єсеніна , який можна назвати більш « міським ». У період захоплення Сергія імажинізмом вийшло одразу кілька збірок його віршів - в 1921 році « Трерядниця » і « Сповідь хулігана» , в 1923 році - «Вірші скандаліста » , в 1924 році - «Москва шинкарська » і поема « Пугачов ».

Після повернення з поїздки до Азії , в 1925 році , вийшов цикл віршів « Перські мотиви» .

Найвідомішими творами Єсеніна стали не поеми , присвячені його відношенню до радянської влади ( спочатку захопленому , а потім різко негативному ) , а прекрасні вірші , присвячені природі , коханню , батьківщині : «Ми тепер відходимо потроху » , «Лист до матері » та інші.