Гюстав Флобер – «вежа зі слонової кістки»

«Чи може бути щось краще, - сидіти увечері з книжкою біля каміну, коли вітер грюкає віконницями і горить лампа!.. Ні про що не думаєш, минають години. Не сходячи з місця, подорожуєш далекими країнами, неначе бачиш їх, і думка, підкорюючись фантазії, насолоджується деталями та спостерігає за візерунком пригод. Вона зливається з героями; здається, ніби під їх одежею тремтиш ти сам… Чи доводилось вам коли-небудь зустріти в книзі думку, яка раніше смутно з’являлась у вашій голові, якийсь напівзабутий образ, що повертається здалеку, і здається, що він один-в-один відображає найтонші ваші відчуття?»

Гюстав Флобер, «Мадам Боварі»

12 грудня 1821 року народився великий французький письменник Гюстав Флобер, чия творчість вплинула не лише на французьку, але й на світову літературу. Крім того, завдяки його наставництву, в літературу прийшов цілий ряд молодих талановитих прозаїків.

Писати Флобер почав вже у 8 років. Через хворобу (епілепсію) Флобер вів дуже відособлений спосіб життя у своєму маєтку. «Відлюдник з Круассе» - так називали його друзі, під цим ім’ям він увійшов в історію літератури. «Я – людина-перо, я існую через нього, заради нього» - так казав Флобер про себе сам. Він працював по 10-15 годин на добу (іноді навіть більше). Флобер був майстром точного слова і терпіти не міг приблизності ані в словах, ані у фактах. Кожен факт в своїх роботах і історичних книгах він звіряв по енциклопедіях і довідниках. Моряки, що ходили по Сені, використовували його вікно, як маяк – там завжди горіло світло.

Свій найвідоміший роман «Мадам Боварі» письменник створював протягом 6 років. Найтонкіша психологія в розкритті образу головної героїні стала справжнім відкриттям в літературі і багато в чому визначила шлях розвитку всього європейського роману. У романі він відверто описав зради головної героїні. Це шокувало французьких читачів і призвело до судового розгляду за фактом непристойного змісту роману. Автор був виправданий судом. Але, у 1864 році Ватикан вніс роман «Мадам Боварі» до переліку заборонених книг, як і інший відомий роман автора «Саламбо».

 

У 1858 році Флобер здійснює подорож до Африки, привізши з вояжу не тільки враження, але і другий свій роман «Саламбо», дія якого переносить читача в древній Карфаген, роблячи його свідком любові дочки воєначальника і вождя варварів. Історична достовірність і дбайливе ставлення до кожної деталі розповіді дозволили цій книзі зайняти гідне місце в ряду історичних романів.

Третій роман письменника «Виховання почуттів» присвячений темі «втраченого покоління».

Син лікаря, який хотів стати юристом, а став одним з головних письменників Франції XIX століття. Гюстав Флобер був скандальним автором, хоча сам до цього ніколи не прагнув, просто його романи піднімали з дна французького суспільства занадто багато того, про що переважно мовчали. 

В останні роки свого життя Флобер мав серйозні фінансові проблеми і проблеми зі здоров’ям. Письменник прожив всього 58 років і помер в результаті інсульту. На його похороні були присутні багато письменників, серед яких Еміль Золя, Альфонс Доде, Едмон Гонкур та інші.

У той момент, коли помер Флобер, він вважався генієм і найвпливовішим французьким реалістом.

З творчістю Гюстава Флобера ви можете ознайомитися завітавши до наукової бібліотеки ТДАТУ, на абонемент художньої літератури, де представлені вищезгадані твори автора та інші.

Ольга Мосюр, бібліотекар читального залу