Ікона фемінізму Вірджинія Вулф

Українські письменники – ювіляри грудня

У зимному грудні народилися два визначні письменника, які збагатили українську літературу своїм творчим спадком – Григір Тютюнник та Микола Вороний.

5 грудня виповнилося 90 років від дня народження Григора Тютюнника – видатного українського прозаїка, лауреата Шевченківської премії 1989 року.

Після завершення навчання в університеті Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. 1963 року письменник перебрався до Києва, працював у редакції газети «Літературна Україна», в сценарній майстерні Київської кіностудії їм. О. Довженка, у видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».

У 1966 році вийшли перші книжки прози Тютюнника «Зав’язь» та «Вир». У сімдесятих роках побачили світ збірники новел «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», книжки для дітей «Ласочка», «Степова казка», повісті «Климко» та «Вогник далеко в степу».

У 1980 році за твори «Климко» і «Вогник далеко в степу» автору присуджено літературну премію ім. Лесі Українки. А в 1989 році за свою творчість письменник був посмертно відзначений Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

6 грудня виповнилося 150 років від дня народження Миколи Вороного — українського письменника, перекладача, поета, режисера, актора, громадсько-політичного діяча, театрознавця. Поет Микола Вороний один із представників Розстріляного Відродження, який увійшов в історію української літератури як символіст.

Навчався у Харківському, пізніше — у Ростовському реальному училищі, був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії.

Ще гімназистом почав писати вірші, захопився творчістю Т. Шевченка, театром М. Кропивницького, політичною літературою. Особливий вплив на формування світогляду поета справила творчість Кобзаря.

Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті.

Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», був актором театру. Також працював в редакції журналу «Житіє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії». Був літературним та театральним критиком, перекладачем. У 1917-му став одним із засновників і режисерів Українського національного театру.

У 1920-му емігрував за кордон після більшовицької окупації. Жив у Варшаві, де видав збірку поезій «За Україну».

Невдовзі переїхав до Львова, де викладав у консерваторії та в організованій ним драматичній школі, видав театрознавчі книги «Режисер», «Драматична примадонна», мистецтвознавчу — «Пензлем і пером».

З творчістю українських письменників-ювілярів ви можете ознайомитися на абонементі художньої літератури, де представлені ці та інші їх твори.

Кас’янова Тетяна, провідний бібліотекар
абонементу художньої літератури

   

Коментарі