Вогняні роки…

             

Минуло понад 70 років з дня визволення України та міста Мелітополя від німецько-фашистських загарбників, тих переможний днів, але і донині не вщухає біль людських втрат у тій жахливій смертоносній війні. Море сліз пролито солдатськими матерями, вдовами та сиротами, і не можна виміряти глибину та гіркоту цього горя.

Український народ завжди пам’ятатиме тих, хто гідно пройшов важкими дорогами війни, сумлінно виконав священний обов’язок – мужньо захищав від загарбників свій рідний край.

Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько-фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 77 річницю. Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

У цей день ми вшановуємо пам’ять воїнів, які загинули у боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів. В ході Другої світової війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму. Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року.

У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України. Український народ зробив значний внесок у перемогу: 6 млн. українців брали участь у боях у складі Червоної Армії (до двох мільйонів українців було мобілізовано до Червоної армії лише впродовж 1939-40 років), кожний другий з них загинув, кожний другий з живих – залишився інвалідом. Почесне звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 2072 воїнам, 32 з них двічі, із 7 млн. нагород 2,5 млн. отримали українці.

З 15 фронтів, що діяли за часів війни, більше половини очолювались українцями. В Україні діяло 60 партизанських з’єднань, біля 2 тис. підпільних груп. Загальні демографічні втрати України, які включають убитих у боях, померлих у концтаборах, депортованих, евакуйованих та емігрантів, складають як мінімум (є значно більші цифри) 14,5 млн. осіб.

Наше рідне місто теж постраждало у Другій світовій війні. У 1943 р. Мелітополь мав важливе військово-стратегічне значення. Місто стало вузловим пунктом в системі німецької лінії оборони «Вотан», який прикривав правобережні плацдарми німців, пониззя р. Дніпра, та забезпечував зв’язок з Кримом. Бої за Мелітополь восени 1943 р. називають «малим Сталінградом». Гітлерівці оборонялися завзято, багато крові солдатської пролилося в ті дні на нашій землі.

Мета Мелітопольської операції – розгром угруповання противника, що обороняло рубіж на річці Молочна, звільнення Північної Таврії і вихід до гирла Дніпра. Наступ почався 26 вересня 1943 р. У районі села Семенівка, через яке проходила оборонна лінія супротивника, розвернулися запеклі бої. З першого дня бої прийняли наполегливий і затяжний характер. 23 жовтня з’єднання 51-ї армії у взаємодії з військами 28-ї армії після 10-денних запеклих боїв звільнили Мелітополь і перейшли до переслідування противника. 24 жовтня німецько-фашистські війська були змушені почати загальний відступ. Відступаючи з Мелітополя, гітлерівці підірвали електростанцію, знищили корпуси 10 заводів і фабрик, будівлі 2-х інститутів, технікуму, міської бібліотеки, кінотеатру, зруйнували залізничний вузол. Тільки 34% житлових будинків виявилися придатними для відновлення, з 16 великих промислових підприємств – лише 6, з 23 шкіл – 4. Була зруйнована водопровідна мережа, будівлі двох лікарень і багатьох інших установ.

Наукова бібліотека до цих дат підготувала віртуальну книжкову полицю «Вогняні роки…», на якій представлено часопис «Мелітопольський краєзнавчий журнал», документальні та художні видання, фотоальбоми, біографічні відомості про ветеранів Другої світової війни, фронтові листи. Видання розкривають трагічні події того часу і висвітлюють етапи визволення міста Мелітополь та України. Виставка презентує повісті та оповідання про війну: Є. Доломан «На безіменній висоті», Д. Мищенко «Батальон необмундированных», М. Івасюк «Пташка піднебесна»; фотоальбоми «На мелитопольских рубежах», «Боевой привет с фронта», «Память без границ»; збірник документів «Освобождение Мелитополя», словник-довідник «Великая Отечественная война 1941-1945», книга за ред. О. Зінченка «Війна і міф. Невілома Друга Світова (1939-1945)» тощо.

На офіційному YouTube каналі НБ ТДАТУ представлено відео-презентації: «Народні месники. До Дня партизанської слави», «Книги воєнних років 1941-1945», «Ветераны ТГАТУ». Запрошуємо до перегляду.

В цей день ми низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам, учасникам Другої світової війни. Славімо тих, хто ціною власного життя боронив та захищав наше з вами майбутнє. Минають роки, змінюються покоління, але пам’ять про ті буремні роки, патріотизм та мужність, відданність та любов до рідної землі назавжди залишиться у наших серцях.

Ольга Мосюр,

бібліотекар читального залу