Михайло Врубель. Життя як легенда

"За талант, і особливо великий талант, завжди треба платити. Він не дається просто так. І плата велика: безумство, фізичні недуги, нещасна любов, нерозуміння і неприйняття інших людей, страхи і т. п. Шедеври треба вистраждати."   

Олександр Бенуа

17 березня виповнюється 165 років від дня народження талановитого художника-символіста Михайла Врубеля. Ще за життя художника склалася легенда, схожа більше на казку, ніж на життя звичайного смертного. Не вірилося, що дійсність буває страшніше фантастики і життя художника-генія, вісника «інших світів», може бути зовні простим, як у всіх, і в той же час духовно складним, незвичайним, як «житіє» подвижника.

Михайло Врубель народився 17 березня 1856 року в Омську. До десяти років Михайло Врубель захоплювався музикою, театральним мистецтвом і малюванням. У студентські роки Врубель захоплювався філософією і театром, створював ілюстрації до літературних творів. 

Врубель познайомився зі студентами Академії мистецтв, і у 1880 році вступив до Академії. Майбутній художник потрапив до майстерні Павла Чистякова, а паралельно займався в акварельній майстерні Іллі Рєпіна. Він вивчав основи малюнка та живопису, акварель і особливу методику Чистякова: вибудовувати на полотні обсяг, наче архітектор.

Після закінчення навчального року Врубель переїхав до Києва для реставрації старовинної Кирилівської церкви. Він створював ескізи для реставрації старих фресок, сам розписував стіни церкви і навіть написав чотири ікони.

У 1885 році художник виїхав до Італії — знайомитися з візантійським і пізньоримським живописом. Під час подорожі Михайло Врубель багато працював: робив ескізи, малював акварелі, за одну ніч створив сто фігурну композицію «Орфей у пеклі».

Після повернення з Італії Врубель ненадовго з’їздив до Одеси, а потім знову перебрався до Києва. Він писав картини на замовлення, брав участь у реставрації Володимирського собору, давав уроки малювання. Тоді ж з’явилися перші начерки, пов’язані з його майбутньою легендарної темою Демона.

У 1889 році Врубель переїхав до Москви. У ці роки він разом із відомими художниками — Іллею Рєпіним, Іваном Айвазовським, Іваном Шишкіним — працював над ілюстраціями до зібрання творів Михайла Лермонтова. Серед них були малюнки до поеми «Демон». У цей період став вироблятися особливий стиль художника: полотна він писав філігранними незграбними мазками, що нагадували мозаїку.

Незабаром Врубель переїхав в Абрамцево — маєток Сави Мамонтова. Тут митець очолив майолікову майстерню, створював гіпсові скульптури та декоративні панно на замовлення, кілька разів їздив до Італії .

Він помер 14 квітня 1910 року, так і не дізнавшись, що йому присудили звання академіка.

Наукова бібліотека має багатий фонд літератури з мистецтва: книги, з яких можна ознайомитися із життєвим шляхом та творчістю Михайла Врубеля. 

П.К. Суздалєв у своїй книзі «Врубель» написав портрет художника, як особистості, розкрив його широкий світогляд, зв'язав ім'я майстра живопису із музикою і театром. Книга В. Ракітіна «Михайло Врубель» пробуджує у читача чисто мистецький інтерес до Врубеля як до живописця.

Запрошуємо до наукової бібліотеки.

Тетяна Кас'янова, провідний бібілотекар