П'єр Огюст Ренуар. Майстер світського портрету

25 лютого виповнюється 180 років від дня народження П'єра Огюста Ренуара (1841 - 1919) — художника і скульптора, одного з основних представників імпресіонізму. Відомого, в першу чергу, як майстра світського портрету. Ренуар першим з імпресіоністів здобув успіх у заможних парижан. 

Свої перші малюнки маленький П'єр Огюст Ренуар робив на підлозі свого будинку. Батько бурчав, коли не знаходив на своєму робочому верстаті крейди, але захоплення сина підтримував - сподівався, що воно буде корисним у виборі професії. 

В юності Ренуар заробляв небачені для свого віку гроші розписом посуду і малюванням біблійних сюжетів на шторах, а відомий французький композитор Шарль Гуно готував йому кар'єру оперного співака, але він завжди вперто займався тільки тим, що приносило йому задоволення. Живопис виявилася для нього головним джерелом радості.

П'єр Огюст Ренуар ніколи не пов'язував себе художніми принципами - він писав те, що хотів, і так, як хотів. Він сміливо міняв палітру, скорочуючи кількість квітів і, будуючи колористичне враження на контрастах, в якийсь час він відмовився від імпресіоністичних фігур, які зливаються і розчиняються в навколишньому світі і почав писати графічно точні контури, заповнені рівним шаром фарби, для деяких робіт використовував всього дві фарби. Він взяв участь лише в чотирьох виставках імпресіоністів з восьми, а в чистій імпресіоністичній манері працював від сили років десять.

Тільки в 1890-х роках на П'єра Огюста Ренуара обрушилося визнання і слава: персональна виставка художника у Дюран-Рюель викликала захоплення глядачів, а картина «Дівчата за фортепіано» поїхала з виставки прямо в Люксембурзький музей в Парижі. До кінця життя Ренуар побачив свої картини поруч з полотнами великих майстрів: в Луврі, в Національній галереї Лондона та в інших музеях. У сільський будинок Ренуара приїжджали люди, бідні і заможні, скандинави і японці, щоб висловити захоплення і побачити метра.

Найвідоміші картини П'єра Огюста Ренуара: «Бал в Мулен де ла Галетт», «Сніданок веслярів», «Портрет Жанни Самарі», «На гойдалці», «Парасольки», «Портрет пані Шарпантье з дітьми».

За кілька годин до смерті 78-річний П'єр Огюст Ренуар попросив дати йому кисть, фарби і ідеально чисту палітру, щоб написати зібрані для нього анемони. «Здається, я починаю в цьому щось розуміти», - сказав він.