150 років від дня народження Леся Мартовича

12 лютого виповнюється 150 років від дня народження українського письменника, юриста, громадського, культурного і політичного діяча,  доктора права Леся Мартовича (Олекси Семеновича Мартовича). 

Народився 12 лютого 1871 в селі Торговиця Городенківського повіту у родині сільського писаря. На той час це була Австро-Угорщина і рідною мовою для Леся була польська мова.

У1889 році Лесь Мартович опублікував анонімно оповідання «Нечитальник» на кошти Василя Стефаника, його друга й однокласника. Мартович є автором 3-х збірок оповідань: «Нечитальник» (1900), «Хитрий Панько і інші оповідання» (1903), «Стрибожий дарунок і інші оповідання» (1905). Будучи активним членом Русько-української радикальної партії, агітував у 1898 році за кандидатуру Івана Франка до австрійського парламенту, друкувався в радикальній пресі. З 5 листопада 1897 редагував газету «Громадський голос». 

Літературна спадщина Мартовича зберіглася не повністю, чимало творів лишилися незакінченими (повість «Село Підойми», драма «Політична справа» та інші). Неповторний гуморист і сатирик, Мартович залишив у своїх творах широку панораму життя й побуту всіх прошарків галицького суспільства (повість «Забобон»; оповідання «Мужицька смерть», «Війт», «Лумера» та інші). Окремі твори Мартовича перекладалися російською, естонською, німецькою, польською, чеською та угорською мовами.

Творчість Леся Мартовича у науковій бібліотеці представлена книгами  «За межу» та «Забобон». У сатиричній повісті «Забобон» змальовано життя і побут провінційних галичан за часів австро-угорської монархії. «За межу» - це збірка оповідань про нелегкі часи для простих людей. Мартович змальовував односельчан, глибоко люблячи їх. Виразна риса його художнього стилю — поєднання трагічного з комічним, гумор, який часом переходить у гостру сатиру. 

Запрошуємо читачів згадати та перечитати твори українського письменника, які знаходяться на абонементі художньої літератури.

Тетяна Кас’янова, провідний бібліотекар