14 лютого - День усіх закоханих!

Корифей української драми

14 грудня виповнюється 180 років від дня народження українського письменника, поета, перекладача, театрального і культурно-громадського діяча Михайла Петровича Старицького.

Він походив із дрібно маєткової поміщицької родини. Із родиною Старицький деякий час жив на Поділлі, а у 1871-му перебралися до Києва. Тут з Миколою Лисенком заснували Товариство українських акторів. Значне місце у творчості Старицького займала драматургія. За сюжетами творів М. Гоголя він створив п’єси «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Утоплена», інсценізував твори Е. Ожешко, Ю. І. Крашевського, зробив сценічні редакції п’єс українських драматургів Я. Кухаренка, І. Нечуя-Левицького, П. Мирного. Написав власні соціально-побутові драми «Не судилося» (1881), «У темряві» (1892), «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1882), «Талан» (1893), історичну драму «Маруся Богуславка» (1897), водевілі «Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка» (1872), «По-модньому» (1889), «Чарівний сон» (1872) та ін.

Першою виставою, яку поставили була «Різдвяна ніч» за мотивами повісті Миколи Гоголя. Згодом вони поставили більше десятка власних п’єс.
Для розвитку театру були потрібні кошти, тому Старицький продав маєток на Поділлі і очолив першу українську професійну театральну трупу.

«Склалося товариство, – писав Іван Франко,– якого Україна не бачила ні до, ні після». Протягом 1886-1887-го тривали успішні гастролі Москвою та Санкт-Петербургом, після чого тріумф чекав на українців у Варшаві, Вільнюсі, Тифлісі. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж актори імператорського театру, мали найкращі декорації та костюми.

В історію української літератури ввійшов передовсім як автор великих історичних повістей та романів. Його перу належать 7 романів, 6 повістей і кілька десятків оповідань та нарисів, які присвятив становищу українського села. Наукова бібліотека має у своїх фондах майже всі книги, написані знаменитим драматургом, які завжди мають попит серед наших читачів.

Тетяна Кас'янова, провідний бібліотекар



 

Коментарі