Іван Бунін. Збагнути сенс буття

22 жовтня виповнюється 150 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870 - 1953) - талановитого письменника і поета, першого російського лавреата Нобелівської премії з літератури, академіка Санкт-Петербурзької Академії наук. 

Народився Іван Бунін у небагатій дворянській родині 10 (22) жовтня 1870 року. Потім в біографії Буніна відбувся переїзд в маєток Орловської губернії неподалік від міста Єлець. Дитинство Буніна пройшло саме в цьому місці, серед природної краси полів.

Початкову освіту Бунін здобув вдома. У 1881 році молодий поет вступив в Єлецьку гімназію. Однак, не закінчивши її, повернувся додому в 1886 році. Подальшу освіту Іван Олексійович Бунін отримав завдяки старшому братові Юлію, що закінчив університет з відзнакою.

Вперше вірші Буніна були опубліковані в 1888 році. У наступному році Бунін переїхав в Орел, став працювати коректором у місцевій газеті. Поезія Буніна, яка зібрана в збірник під назвою «Вірші», стала першою опублікованою книжкою. Незабаром творчість Буніна отримує популярність. Наступні вірші Буніна були опубліковані в збірниках «Під відкритим небом» (1898), «Листопад» (1901). Знайомства з видатними письменниками (Горьким, Толстим, Чеховим і ін.) Залишає значний відбиток в житті і творчості Буніна. Виходять розповіді Буніна «Антонівські яблука», «Сосни». Проза Буніна була опублікована у «Повному зібранні творів» (1915).

У 1909 році письменник стає почесним академіком Академії наук в Санкт-Петербурзі. Бунін досить різко поставився до ідей революції, і назавжди залишає Росію.

Біографія Івана Олексійовича Буніна майже вся складається із переїздів, подорожей (Європа, Азія, Африка). В еміграції Бунін активно продовжує займатися літературною діяльністю, пише кращі свої твори: «Мітіна любов» (1924), «Сонячний удар» (1925), а також головний в житті письменника роман - «Життя Арсеньєва» (1927- 1933), який приносить Буніну Нобелівську премію в 1933 році. У 1944 році Іван Олексійович пише оповідання «Чистий понеділок». 

Перед смертю письменник часто хворів, але при цьому не переставав працювати і творити. В останні кілька місяців життя Бунін був зайнятий роботою над літературним портретом А. П. Чехова, але робота так і залишилася незавершеною. Помер Іван Олексійович Бунін 8 листопада 1953 року. Його поховали на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа в Парижі. 

Наукова бібліотека має у своїх фондах одне із рідкісних видань повного зібрання творів, яке було надруковано у 1915 році як додаток до журналу «Ніва». Увагою наших читачів користується 9-ти томне зібрання творів 1966 року та 6-ти томне зібрання творів 1987 року, а також багато окремих видань: «Антоновські яблука», «Деревня», «Життя Арсеньєва» та інші.

Тетяна Кас’янова, провідний бібліотекар