Герой свого часу

Михайло Юрійович Лермонтов народився 15 жовтня 1814 року в Москві. 23 жовтня в церкві Трьох святителів у Червоних воріт новонародженого хрестили. Хрещеною матір'ю стала бабуся - Єлизавета Олексіївна Арсеньєва, в чиєму маєтку в селі Тархани Пензенської губернії (нині - село Лермонтово Пензенської області) і пройшли дитячі роки майбутнього поета.

Предки стародавнього роду, в якому з'явився на світ Михайло Лермонтов, походили від шотландського барда-провісника Томаса Лермонта, оповитого міфами і легендами. На червоно-жовтому гербі Лермонтова з королівською фігурою по центру був написаний девіз «Доля моя Ісус».

Російський поет, прозаїк, драматург, художник - Михайло Лермонтов в російській літературі вважається спадкоємцем і продовжувачем А.С. Пушкіна. Його творчість, в якій тісно переплелися громадянські, філософські та глибоко особисті мотиви, що відповідало нагальним потребам духовного життя російського суспільства того часу, ознаменувало собою новий розквіт російської літератури і справила великий вплив на найвизначніших російських письменників і поетів 19 і 20 століть. А його драматургія зіграла значну роль в розвитку театрального мистецтва. Багато творів Лермонтова знайшли свою інтерпретацію в живопису, театрі, кінематографі. Його вірші збагатили російську музику, послуживши основою для оперної, симфонічної та романсної творчості.

         Після того, як книга «Герой нашого часу» вийшла окремим виданням, яке стало популярним, літературні критики стали писати в газетах і журналах, що в образі Печоріна автор показав самого себе, а зовсім не сучасного героя. Тому, коли було надруковано друге видання, то Лермонтов у своїй передмові запевнив читачів, що це зовсім не так, і що його літературний герой - не він сам.