14 лютого - День усіх закоханих!




29 вересня виповнює 175 років від дня народження видатного українця – драматурга, театрального актора, режисера, громадського та культурного діяча – Івана Карповича Карпенка-Карого (1845 -1907).
Літературну діяльність Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич)  розпочав з перекладів українською мовою «Книги чеків» Г. Успенського. Потім було оповідання «Новобранець» (1881), п’єси «Бурлака», «Підпанки» (1883). Твори свої підписував псевдонімом Ігнат Карній. У 1897 р. він складає «Записку до з’їзду сценічних діячів», де з болем пише про безправне становище українського театру, про цензурні та інші урядові утиски.
На матеріалі історичного минулого написано п’єси «Бондарівна» (1884), «Паливода XVIII століття» (1893), «Чумаки» (1897), «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1896), «Сава Чалий» (1899), «Гандзя» (1902). Першою українською п’єсою, поставленою в 1907 році у Вінніпезі (Канада), стала драма І. Карпенка-Карого «Бурлака», наступною – комедія «Мартин Боруля» (1908р.), третьою – історично-побутова п’єса «Чумаки» (1910 р.).
В історію національного театру й українського красного письменства Карпенко-Карий увійшов як талановитий актор, батько української комедії та української трагедії, митець, велич творчого доробку якого досі викликає щире подивування. Його акторська майстерність відзначена в численних театральних рецензіях, що з’являлися в газетах багатьох міст України, Росії, Білорусі. Як актор Іван Карпенко-Карий віртуозно зіграв ролі Назара Стодолі з однойменної драми Тараса Шевченка, Герасима Калитки («Сто тисяч»), Терентія Гавриловича Пузиря («Хазяїн»), Мартина Борулі й Омелька («Мартин Боруля»), Потоцького і Яна Шмигельського («Сава Чалий») з власних творів, Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького) та Барабаш з драми «Богдан Хмельницький» того ж автора, сторож («Про ревізії» Марка Кропивницького).
 Творча спадщина Карпенка-Карого включає оповідання «Новобранець»; драматичні твори (18 п’єс і 3 етюди): комедії «Розумний і дурень», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море», «Паливода XVIII століття»; драми «Бурлака», «Безталанна», «Наймичка», «Понад Дніпром», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне», «Гандзя»; трагедії «Бондарівна», «Сава Чалий», а також критичні праці, рецензії і переклади.
Пам’ять про митця, геніального корифея увіковічена в багатьох вулицях міст і селах України. Зокрема, на честь Івана Карповича названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Талановитий драматург-новатор, Іван Карпенко-Карий збагатив українську літературу творами різноманітних жанрів. Високою акторською майстерністю було внесено вагомий вклад у розвиток українського театру. І як письменник, і як один з корифеїв сценічного мистецтва Карпенко-Карий завжди залишався громадянином і патріотом свого краю. Від часу створення невмирущих п’єс І. Карпенка-Карого пройшло понад десять десятиліть, та його драматургічна спадщина не втратила свого значення.
Долучитись до творчого надбання видатного драматурга ви зможете звернувшись до наукової бібліотеки ТДАТУ.

Коментарі