Бабин яр… Наш біль… Наша пам’ять…

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і поховань, які проводили органи нацистської поліції безпеки та групи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні соціальні групи. Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

29 вересня 1941 року «Дорогою смерті» пройшли десятки тисяч євреїв. Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцаї й вбивали їх пострілами в потилицю.

Того дня, 29 вересня, німці встигли до 18.00 розстріляти близько 22 тисяч. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул.Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру. За два дні (29-30 вересня) загинула 33 771 особа. Розстріли продовжувались до 1943 року, останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а 6-го до Києва увійшла Червона армія.

Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму «Яд Вашем» у 1963 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». У квітні 1989-го було встановлене почесне звання «Праведник Бабиного Яру». Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі 662 особи удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям.

У фондах наукової бібліотеки представлені видання про трагічні події Бабиного Яру: Е. Евтушенко «Я пришел к тебе, Бабий Яр…», «Мы хотели жить…», «Еврейская культура в вопросах и ответах», Т. Снайдер «Кровавые земли: Европа между Гитлером и Сталиным», збірник документів у 3 т. «Чекістське досьє окупованої України» та ін.