РОМАНТИЧНІ ВІТРИЛА ГРІНА

23 серпня 2020 року виповнюється 140 років від дня народження Олекса́ндра Гріна (1880 - 1932) - відомого російського письменника, представника романтичного реалізму.

Справжнє ім'я письменника - Олександр Степанович Гриневський. За роки своєї біографії він написав безліч цікавих повістей, найбільшу популярність з яких отримали «Червоні вітрила».

У 1907 році була надрукована його перша книга - «Шапка-невидимка», у 1909-му - «Острів Рено». Потім були інші роботи - більш ніж в ста періодичних виданнях.

Письменник завжди мріяв жити в місті біля теплого моря. Тут пройшли самі спокійні і щасливі роки його життя, тут були написані романи «Золотий ланцюг», «Та, що біжить по хвилях» та інші. Кримський період творчості Гріна став дуже плідним для письменника, в цю пору він створив, ймовірно, не менше половини всього ним написаного. Його кімнату займали тільки стіл, стілець і ліжко. А на стіні, проти головах, красувалася просолена дерев'яна скульптура з-під бушприта якогось парусника. Корабельна діва проводжала письменника до сну і зустрічала на світанку. Грін занурився в свій вистражданий казковий світ ...

Грін був не тільки чудовим пейзажистом і майстром сюжету, але і ще дуже тонким психологом. Він писав про невивченості і могутність природи, про самопожертву, мужність - героїчних рисах, закладених в самих звичайних людей. Нарешті, далеко не всі письменники так чисто, дбайливо і схвильовано писали про любов до жінки, як це робив Грін.

Літературна спадщина письменника набагато ширше, різноманітніше, ніж це можна припустити, знаючи письменника лише по його романтичним новелам. Не тільки в юності, але і в пору широкої популярності Грін поряд з прозою писав ліричні вірші, віршовані фейлетони і навіть байки. Поряд з творами романтичними він друкував в газетах і журналах нариси й оповідання побутового складу. Останньою книгою, над якою письменник працював, була його «Автобіографічна повість», де він зображує своє життя строго реалістично, у всіх її жанрових фарбах, з усіма її суворими подробицями.

Останнім незакінченим твором письменника був роман «Недотрога» - роман про делікатних, вразливих і чуйних натурах, нездатних до брехні, лицемірства і святенництва, про людей, які стверджують добро на землі. «До кінця днів моїх, - писав Грін, - я хотів би бродити по світлих країнам моєї уяви».

У 1960-х роках, на хвилі нового романтичного піднесення в країні, Грін перетворився в одного з найбільш видаваних і шанованих вітчизняних авторів, кумира молодого читача (до цього, в розпал кампанії проти «безрідних космополітів», книги письменника були викреслені з планів видавництв, не видавались в бібліотеках). Тепер же були відкриті бібліотеки і школи його імені, засновані Будинки-музеї Гріна в Феодосії, Старому Криму і В'ятці ...

І ця любов не згасає до цього дня ... Спершу в Криму, а в серпні 2000 року - до 120-річчя від дня народження Олександра Гріна - і на батьківщині письменника, в місті Вятка, на набережній, яка носить його ім'я, було урочисто відкрито погруддя письменника.

У 2000 р заснована Всеросійська літературна премія імені Олександра Гріна, вона присуджується щорічно «за твори для дітей та юнацтва, пройняті духом романтики і надії», серед лауреатів цієї премії - Кір Буличов та Владислав Крапівін.

Твори Олександра Гріна досі улюблені  і вже більш ніж сто років турбують серця читачів.

У фондах художнього абонементу наукової бібліотеки творчість письменника представлена шеститомним зібранням творів та книгами «Червоні вітрила», «Золотий ланцюг», «Та, що біжить по хвилях». Усіх прихильників творчості Олександра Гріна запрошуємо до бібліотеки.