14 лютого - День усіх закоханих!

30 років тому, 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР, виконуючи волю українського народу до побудови вільної незалежної держави, схвалила доленосний документ – Декларацію про державний суверенітет України. В цей же день у постанові «Про день проголошення незалежності України», «підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року», Верховна Рада ухвалила «вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
Важливий крок до незалежності було зроблено. Декларація визначила долю і майбутнє всього українського народу, проголосила новий підхід до розуміння статусу України в системі міжнародних відносин.
Ухвалений 355 голосами «за» текст Декларації фактично містив усі атрибути державної незалежності: державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в межах її території, верховенство Конституції і законів України, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах, передбачалося запровадження українського громадянства, власних Збройних Сил, формування банківської, цінової, фінансової, митної та податкової систем, власного держбюджету та, за необхідності, своєї грошової одиниці. Принципи, проголошені в ній, мали лягти в основу нового союзного договору (в майбутньому – країн СНД).
На Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року народ підтвердив правильність вибору і остаточно вирішив питання про державну незалежність України.
          У фондах наукової бібліотеки є матеріали на дану тему. Це, насамперед текс Декларації та видання, у яких розповідається про цю визначну подію: Алексєєв Ю. М. «Україна на зламі історичних епох», «Хрестоматія з правознавства», Кормич, Л. І. «Історія України: від найдавніших часів і до XXI століття», Шевчук, В. П. «Історія української державності» та інші.

Коментарі