Чорнобиль: трагедія, подвиг і пам’ять

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу, який встановлено 8 грудня 2016 року резолюцією A/RES/71/125 Генеральної Асамблеї ООН. Встановлюючи цей день, Генеральна Асамблея зазначила, що «відчуваються досі, через тридцять років, серйозні довготривалі наслідки чорнобильської катастрофи…».

Указом Президії Верховної Ради Української РСР у 1990 році 26 квітня було проголошено «Днем чорнобильської трагедії». Передбачено, що щорічно в цей день приспускається Державний прапор України на держустановах та будинках.

В ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталися вибухи, внаслідок яких повністю було зруйновано реактор четвертого енергоблоку. У повітря потрапили радіоактивні речовин, що з вітром розсіялися над Україною і багатьма країнами Європи. Техногенна катастрофа забрала життя численних її ліквідаторів, які, особливо в перші дні, навіть не здогадувалися про загрозу, яку несе радіація. Ціною власного життя і здоров’я вони ліквідували пожежу на станції і далі проводили роботи на аварійному блоці і навколо нього. 30-кілометрова територія навколо ЧАЕС стала пусткою: населення було евакуйовано. Наслідки Чорнобильської аварії ще довго щемітимуть болем за тим, як людина може стати жертвою неконтрольованого використання власних технічних розробок.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були евакуйовані із зон забруднення. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

В фондах наукової бібліотеки представлені документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси про Чорнобильську трагедію: А. М. Третяк «Екологія землекористування», Н. М.Джура «Екологічні виміри Чорнобильського лиха», В. А. Батлук «Радіаційна екологія», «Чорнобиль. Дні випробувань», «Духом и мужеством» та ін.

Книга «Духом и мужеством», присвячена мелітопольським ліквідаторам, викладачам та співробітникам ТДАТУ, які теж приймали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. В книзі подано коротку історію вибуху на Чорнобильській АЕС, названі основні причини, що привели до трагедії планетарного масштабу. Особлива сторінка видання – це рубрика «Чорнобиль очима дітей», вірші із збірки «Черная быль» ліквідатора-чорнобильця, поета В’ячеслава Смоленського та фото тих давніх трагічних подій.

За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС. Їх подвиг неможливо переоцінити,їх героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.