14 лютого - День усіх закоханих!

СИСТЕМА, ЩО ВПОРЯДКУВАЛА СВІТ: ДО 150-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДМИТРА МЕНДЕЛЄЄВА

Відповідно до резолюції Генеральної асамблеї ООН 2019 рік оголошено Міжнародним роком Періодичної таблиці хімічних елементів. Ця подія присвячена 150-річчю відкриття Періодичної таблиці хімічних елементів великим російським вченим Дмитром Івановичем Менделєєвим.
Хімія – одна з найважливіших наук. Хімічні процеси забезпечують життя на землі, яке є складним ланцюгом хімічних перетворень. Усі біологічні процеси нерозривно зв’язані з хімічними перетвореннями, що постійно відбуваються в організмі. Кожен рух, думки, скорочення м’язів, забезпечення енергією пов’язане із складними хімічними перетвореннями в клітинах організму і навіть із припиненням життя, хімічні реакції в організмі не припиняються.
Геніальне відкриття Менделєєвим Д. І.  у 1869 році періодичного закону показало закономірний зв’язок між усіма хімічними елементами.
Періодичний закон сформулюваний так: властивості простих тіл, а також форми і властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг елементів.  Дмитро Менделєєв створив таблицю, яка дозволила провести класифікацію хімічних елементів. Згідно з легендою, її особливості він побачив уві сні, однак, за словами автора, розробка таблиці зайняла у нього 20 років.
З дитинства Менделєєв любив розкладати пасьянси. Він розписував дані всіх хімічних елементів на гральних картах, а потім намагався розкласти їх. Спочатку в періодичній таблиці було 56 позицій, проте інтенсивний розвиток прикладної науки у ХХ столітті призвів до відкриття цілого ряду нових речовин, яких на сьогоднішній день налічується 118. Наприкінці 2015 року до таблиці були внесені останні три елементи.
Однією з найбільш дивовижних особливостей періодичної системи є її здатність передбачати майбутнє. Менделєєв передбачив, що порожні клітинки таблиці — це існуючі елементи, які ще не були виявлені вченими, однак це станеться в майбутньому. Дослідник описав особливості та характеристики магнію і галію задовго до їх виявлення. Також кожен наступний елемент доповнює попередній.
Не всі елементи з таблиці вічні: деякі відрізняються нестабільністю і швидким розпадом. Наприклад, час напіврозпаду унунпентія, займає 115 сходинку і становить близько 200 мілісекунд.
Дмитро Менделєєв прожив 73 роки, написав майже 500 статей з хімії, фізичної хімії, техніці, фізиці, економіці, геодезії. Організував і став першим директором Палати мір і ваг, був професором університету і дійсним статським радником (тобто генералом), пішов з університету в знак протесту проти скорочення університетської автономії, був обраний в 90 іноземних академій наук і забалотований при виборах до російської. Російські академіки визнали його праці недостатньо фундаментальними …
Американські фізики синтезували 101-й елемент Таблиці та назвали його Менделевий, на Землі є мінерал Менделєєва, вулкан і підводний гірський хребет імені Менделєєва, а на зворотному боці Місяця – кратер Менделєєва
Відкриття періодичної системи елементів – одна з найбільш значущих подій в історії хімії і прикладної науки. Без неї неможливо було б провести цілий ряд досліджень ХХ століття.

Література про Дмитра Менделєєва з фондів наукової бібліотеки ТДАТУ:
  • Академічне видання з рідкісного і цінного фонду  автора Кузнецова, Б. Г.  Ломоносов. Лобачевский. Менделеев [Текст] : очерки жизни и мировоззрения Академия Наук СССР, 1945.
  • Походження давньоруських метрології Київської Русі, метрологічна реформа Петра I  та  метрологічна діяльність Менделєєва Д. І.  у книзі Шостьина, Н. А., 1975 р. видання  Шостьин, Н. А.  Очерки истории русской метрологии. XI – XIX века
А також:
  • Кудрявцев, П. С. История физики [Текст] / П. С. Кудрявцев. – М. : Учпедгиз, 1956.
    Т. 1 : От древности до Менделеева. – 1956. – 564 с. : рис., портр. – Б. ц.
          Т. 2 : От Менделеева до открытия Квант (1870 – 1900 г.г.). – 1956. – 488 с. : рис., портр. – Б. ц.
  •  Младенцев, М. Н.  Дмитрий Иванович Менделеев, его жизнь и деятельность [Текст] / М. Н. Младенцев, В. Е. Тищенко. – Л. ; М. : Академия Наук СССР, 1938 – .
    Т. 1, ч. 1 и 2 / Академия наук СССР. – 1938. – 268 с. : ил. – Б. ц. 
    та інші.
Цікаві віртуальні виставки:

Наукова бібліотека
За матеріалами сайтів:
– https://kraevushka.livejournal.com/722972.html

Коментарі