14 лютого - День усіх закоханих!

  Дмитро Костянтинович – один з найтитулованіших аграріїв України, але своєю найбільшою нагородою він вважав повагу людей і любов рідних та близьких. Моторний жив за принципом: «Мій девіз – творити добро для людей».
     Він був частим гостем і добрим другом нашого Університету , постійним членом Наглядової ради ТДАТУ, Почесним професором  ТДАТУ,  активним учасником найбільш знакових університетських заходів.
      Народився знаменитий хлібороб 2 листопада 1927 в с. Розянчина Кіровоградської області в селянській сім’ї. Дуже рано він втратив батька і турбота про родину лягла на його плечі. Працювати Дмитро почав в 16 років, тоді він й засіяв першу у своєму житті ниву, це було в 1944 році.
«Своим трудом познал я цену хлеба.
Дороже слова вряд ли отыскать.
Без хлеба трудно выковать победу,
И мир нам без него не отстоять.
Жизнь измеряется совсем не круглой датой,
Пусть угасает юности заря.
Я хлеб растил, а дело это свято,
И значит годы прожиты не зря.»
Дмитро Костянтинович Моторний 55 років був незмінним головою колгоспу імені Кірова, тепер кооператив «Зоря» с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.

Вже через три роки керівництва колгоспом в 1966 році, за видатні успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва Моторному присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці. Рівно через 20 років йому вручили другу золоту медаль «Серп і Молот», і вже третій орден Леніна. А в 2002 році Дмитру Костянтиновичу присвоїли звання Героя України.
     Дмитро Костянтинович Моторний – людина-легенда, патріарх української землі, видатний новатор сільськогосподарського виробництва, автор книг та пісень про землю та людей, раптово помер на 91 році життя — 30 липня 2018 року. Коли йдуть з життя такі люди, їх справи та пам’ять про них повинні жити. Тому дуже почесно для нашого  Університету носити ім’я такої Людини з великої літери, як Герой України Дмитро Моторний.
  Ця славетна людина-будівничий є автором багатьох відомих віршів, гуморесок і пісень, а саме головне – автором збудованих по-мистецьки, по-розумному,  з любов’ю –  численних будівель і споруд (без проекту – як любив повторювати ГЕРОЙ) та людських осель і щасливих доль всіх тих – хто мав честь бути поруч…
    Дмитро Костянтинович Моторний був скромною людиною та водночас – людиною-легендою, яка вийшла – з ЛЮДЕЙ; – жила – серед ЛЮДЕЙ і працювала – для ЛЮДЕЙ…, його життя – це шлях сіяча добра й правди.

Коментарі