Як перетворити український університет на Інноваційний навчальний заклад 21 століття?

Угода про Асоціацію України з ЄС передбачає синхронізацію усіх сфер соціального життя і економіки нашої країни з європейським простором. Це – зобов’язання, яке взяла на себе Україна. Складність полягає у тому, що нам доведеться зробити різкий «стрибок» з поточного стану у стан, якого європейці досягнули еволюційно, впродовж багатьох років постійних системних зусиль.  Далеко не всім країнам Східної Європи це вдалося. Якщо ви думаєте, що ведучим напрямком трансформації України є економіка, то помиляєтеся. Насправді локомотивом змін, необхідних для приєднання до європейського простору, стане освіта, і от чому.

 Чудова новина для українських університетів

Сучасна Європа впродовж останніх років вирішує проблему переходу до інформаційної економіки або економіки знань. Вперше в історії людський потенціал і його якість грає настільки важливу роль. Найбільш значимими стають питання, пов’язані із формуванням нових компетенцій і прискореної мобільності соціальної поведінки. Причому в освіті акцент від викладання знань зміщується до розвитку особистих здібностей і потенціалу людей навчатися. Отже, освіта стає перманентним процесом, оскільки реагувати на швидкі зміни ефективно і безболісно може лише той, хто здатний змінюватися сам.

Виходячи із цих трендів, у Європейському союзі створили концепцію освіти впродовж життя. Освіта і навчання впродовж життя в контексті Лісабонської стратегії з 2000 року і Стратегії «Європа 2020» розглядаються, як ключовий фактор досягнення спільної мети створення конкурентної і динамічної європейської економіки, що базується на знаннях.

Для українських університетів це – гарна новина. Адже на тлі постійного зменшення кількості абітурієнтів концепція освіти впродовж життя відкриває для них величезний ринок, пов’язаний з освітою дорослих. У втіленні цієї концепції в Україні зацікавлені всі. Роботодавці, які нарікають на якість підготовки персоналу і фактично вимушені здійснювати перекваліфікацію під власні потреби на робочих місцях. Працівники, обмежені у виборі напрямків діяльності в силу того, що їх професія застаріла, не затребувана внаслідок кризи, не конкурентоздатна поза межами України. Економіка в цілому, оскільки перехід на інший рівень можуть здійснити лише адекватно підготовані і освічені люди. Детальніше про концепцію Освіти впродовж життя (LLP) ви дізнаєтеся, взявши участь у стажуванні «Інноваційний навчальний заклад 21 століття – європейський досвід в рамках LLP моделі Європейської комісії».
 

На чий досвід ми можемо орієнтуватися?

Євроскептики традиційно проголошують, що Україна відстала від Європи на сотню років і подолати цей розрив можливо хіба що за декілька поколінь. І забувають про те, що зовсім нещодавно із подібними проблемами блискуче впоралася Польща. Польські університети не лише зуміли швидко створити освітні програми для дорослих, але й залучили європейські кошти для фінансування цих програм.

Більше того – сьогодні у Польщі функціонують Інноваційні навчальні заклади, які включають садочок, школу, університет, систему післядипломної освіти, Університет Третього Віку. Тобто, охоплюють набагато ширший спектр споживачів освітніх послуг, ніж українські університети. Це дозволяє готувати людей до інформаційної економіки змалечку, що набагато ефективніше, ніж «переінсталяція» з одної освітньої моделі на іншу в більш дорослому віці. З іншого боку, нові реалії дають можливість зрілим людям значно продовжити професійну і соціальну активність, бути включеними до продуктивних суспільних процесів до глибокої старості.

Причому фінансова модель, покладена в основу таких форматів, дозволяє університетам заробляти пристойні кошти. Моделі, як правило, комбіновані – тут суміщена плата клієнтів за навчання чи утримання дітей у дошкільному підрозділі закладу, європейські гранти, внески роботодавців за підготовку необхідних їм кадрів.

У кожному університеті працює проектний офіс, підрозділи якого спеціалізуються на різних європейських програмах та типах проектів. Польські викладачі та науковці не шукають інформацію про грантові програми на зовнішніх ресурсах, ці речі відслідковують фахівці проектного офісу. Вони  допомагають не лише написати проект та виграти грант, але й консультують виконавців на усіх етапах реалізації проекту. Не важливо що це:  стажування, конференція, можливість профінансувати освітню програму чи створити сучасну лабораторію.

Університети не є структурами, відірваними від регіонального життя. Вони виступають співорганізаторами заходів, де обговорюються основні напрямки регіонального розвитку і приймаються стратегічні рішення. Це дозволяє дуже швидко реагувати на потреби ринку праці, оперативно створювати нові навчальні програми і скасовувати ті, що втратили актуальність, залучати до викладання практиків з реального сектору. Іншими словами – польський університет – важлива ланка у регіональному управлінні. Докладніше розібратися із тим, як функціонує Інноваційний навчальний заклад і як реалізувати таку модель на базі вітчизняного університету зможуть учасники стажування «Інноваційний навчальний заклад 21 століття – європейський досвід в рамках LLP моделі Європейської комісії».

З чого почати українцям?

Перше: зі спокійного усвідомлення того, що зміни – незворотні. Українська освітня система, яка була орієнована на підготовку кадрів для індустріальної економіки, потребує реформування. Європейський досвід – хороший взірець, оскільки його перейняття допоможе зекономити час , ресурси і енергію.

Друге: паралельно з освітньою реформою на рівні держави українські ВИШі можуть розпочати власну трансформацію. Почавши працювати, як мінімум, із дорослою аудиторією у напрямку організації післядипломної освіти, створюючи проектні офіси, беручи участь у регіональному розвитку або й стаючи його драйверами.  

Третє: перш, ніж розпочинати роботу у цьому напрямку, варто вивчити успішний досвід країн із подібною нашій соціальною структурою. Це дозволить створити життєздатну модель навчального закладу, продумати стратегію по розгортанню діяльності університету як мінімум на регіональному рівні, знайти партнерів за кордоном і в Україні, залучити ресурси з різних джерел.
Фундація CEASC запрошує викладацький, методичний та адміністративний персонал українських ВНЗ, представників системи дошкільної, шкільної, професійної та післядипломної освіти, працівників структурних підрозділів Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту, Державної служби зайнятості долучитися до стажування «Інноваційний навчальний заклад 21 століття – європейський досвід в рамках LLP моделі Європейської комісії». Стажування побудоване за модульною системою і передбачає 180 годин лекційних та практичних занять. Виїзний модуль відбудеться в Лодзі наприкінці листопада. Реєстрація триває до 5 жовтня для учасників, що потребують оформлення візи та до 1 листопада для власників біометричних паспортів.