МИКОЛА ІВАНОВИЧ КОСТОМАРОВ – ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИК, ЕТНОГРАФ, ПРОЗАЇК, ПОЕТ-РОМАНТИК

До 200-річчя М. І. Костомарова – видатного українського історика, етнографа, поета, прозаїка наукова бібліотека підготувала експрес-виставку. На виставці представлені автобіографія, документальні та художні твори Костомарова: «Закон Божий» (книга буття українського народу), «Исторические произведения» та ін..

Костомаров — один з перших українських літературних критиків. Він заснував український журнал «Основа». Засновник народницького напряму в українській історіографії. Почесний член Сербського ученого дружества (1869), член Південно-Слов’янської академії (1870).

Наукові дослідження Костомарова здобули широке визнання, його обрано почесним членом Югослов’янської академії наук і мистецтв, сербського вченого товариства «Друшество» й ін. Історичні праці вченого відзначаються образністю викладу.

Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», присвячена трагічним подіям, що настали після смерті Хмельницького, «Мазепа» і «Мазепинці», а також фундаментальна праця «Російська історія в життєписах її найважливіших діячів», де представлені критичні біографії основних героїв давньоруської, української та російської історії. Власне історії Росії, крім згадуваної роботи про повстання Степана Разіна, присвячене «Північноруське народоправство» (1863) і «Непевний час Московської держави» (1866). Особливий інтерес представляє його наукова розвідка «Останні роки Речі Посполитої».

В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик: віршові збірки «Украинские баллады» (1839), «Вітка» (1840), історичні п’єси.

«Щира любов історика до своєї Батьківщини може виявлятися тільки в строгій повазі до правди», — повторював Микола Іванович. Цим принципом він керувався все життя.