Чорнобиль. Мій біль, мій жаль…

До 30-річчя чорнобильської катастрофи 20 квітня наукова бібліотека провела годину-реквієм «Чорнобиль… Мій біль, мій жаль…».

Для студентства –  це вже історія, далека, незвідана… Багатьох з них тоді ще й на світі не було.

Документальний фільм, фактографічні матеріали, та зворушливі вірші та пісні перенесли аудиторію на 30 років потому.

На захід було запрошено безпосередніх учасників тих трагічних подій, ліквідаторів страшного лиха, співробітників ТДАТУ – Крутікова П. Л., Мілаєва О. І., Атрошенко Ю. І. Вони поділились своїми спогадами  про важкі будні ліквідаторів. Квіти ліквідаторам, запалені свічки та хвилина мовчання – це данина пам’яті загиблим від радіації та шана тим, хто вижив.

До заходу також було підготовлено фотовиставку-інсталяцію «Чорнобиль… Зона смерті…», яка демонструється у холі ЦКІД.

Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там і боровся за чисте повітря, за життя…

26 квітня 1986 року – у цей день людство побачило справжню силу мирного атому. Здавалося б: було зруйновано всього один реактор, лише 5% радіоактивних речовин потрапило за межі енергоблоку. Та навіть цих 5% вистачило, щоб знищити цілий етнокультурний регіон, зробити малопридатними для життя десятки тисяч квадратних кілометрів територій, вбити тисячі чоловік та зруйнувати життя мільйонів людей.

Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… Вони нагадують: Пам’ятайте!