Читаріум

 Історико-краєзнавче видання «Орачі приазовських степів» 
Олександра Білоусенка

Найкращий подарунок для бібліотеки - це книги. І це не стереотипний вислів. Ми працюємо з книгами і як ніхто можемо оцінити їхню цікавість і корисність для читача. Саме таким чудовим цікавим подарунком стали два примірника книги «Орачі приазовських степів».

А тим більше приємно, що автором книги є випускник нашого університету (тоді МІМСГу) 1968 року Олександр Федорович Білоусенко. Ми завжди цікавимося долями наших випускників. І побачивши нове видання Олександра Федоровича, звернулися до нього з проханням подарувати книгу бібліотеці його alma mater. Вдячні Олександру Федоровичу за чудовий подарунок і увагу до нашої бібліотеки.

Олександр Федорович – людина достатньо відома в Запорізькому краї і не тільки. Народний депутат України першого скликання, депутат Запорізької обласної ради семи скликань (1981-2002 рр.), заступник та перший заступник голови Запорізького облвиконкому (1981-1992 рр.), заслужений економіст України, відомий громадсько-політичний діяч, почесний громадянин Запорізької області, почесний доктор Запорізького національного університету. Його ім’я вписано в книгу «Почесні імена України. Еліта держави».

Олександр Федорович народився у 1937 році в селі Успенівка Бердянського району в сім’ї селян і усе своє життя пов’язав з рідним краєм. У свій час, відійшовши від державних справ, він захопився історією, розвитком української мови, вивченням архівних краєзнавчих матеріалів. Член Національної спілки журналістів України, публіцист, автор численних публікацій у ЗМІ та книг: «Про час і про себе», «У пошуках кращої долі», «Козацькі нащадки Сави Білоуса», «З Україною в серці» та багатьох публіцистичних статей.

Книга «Орачі приазовських степів» – це історико-краєзнавче дослідження історії заснування й розвитку півдня Запорізької області, яку автор розпочав у книзі «У пошуках кращої долі», про Сіверщину (малу батьківщину засновників Андріївки) та про внесок ногайських татар і менонітів у розвиток одного з унікальних історико-географічних регіонів Півдня України – Приазов’я.

Автор розповідає про козацьке коріння свого власного роду і значної громади українців-переселенців. Надає широкий спектр доказових матеріалів, які дозволяють переконатися, що козацькі родини із сіл Чернігівщини і Слобожанщини розселялись у верхів’ї річки Кільтичія і її притоку після знищення Гетьманщини і Запорізької Січі у 1775 році.

Козаки заселили і розорали цілинний приазовсько-таврійський степ, посадили перші сади і виноградники, залісили великі площі піщаних ґрунтів, зберегли в цілому українську мову, культуру і традиції. Саме вони створили передумови для соціального й економічного розвитку села, співпрацюючи зі своїми сусідами, серед яких у ті часи були не тільки українці, а й ногайські татари, німці, меноніти, греки, а пізніше, з 60-х років XIX століття – болгари.

Видання складається з чотирьох розділів: трьох великих історичних нарисів – «Історія сіл Андріївки і Успенівки в метричних книгах храмів, статтях журналістів та спогадах сучасників», «Сіверщина – край козацьких предків, край Гетьманщини, колиска української державності» та «Учасники освоєння приазовських степів Запорізького краю» і додатка.

У описах рідної землі Олександр Білоусенко використовує широке коло статистичної інформації: кількість селянських дворів, людей, їхні прізвища, хліборобство, тваринництво, ремесла, освіта, медицина, народні традиції та звичаї і ще багато корисного для тих, хто цікавиться українською історією.

Нариси пронизані авторськими роздумами не лише про минуле свого народу, його трагедії, які не полишали його ніколи, а й про сучасність та майбутнє Української незалежної держави.

Четвертий розділ книги – додатки, які нараховують майже десяток джерельних позицій: відомостей, розписів, витягів та поіменних списків XVIII – XIX ст. Окрім архівних документів, метричних даних та ін., автор ілюструє видання численними світлинами. Адже знання свого коріння – то важлива умова патріотизму.

Видання стане у нагоді всім, хто любить свій рідний Запорізький край , а ще історикам та краєзнавцям, викладачам, студентам, широкому громадському загалу.

Чекаємо на нові твори Олександра Федоровича Білоусенка.